Македонська студентка Теодора Лазаревська: У Словенії у мене відмінні можливості для побудови європейської кар’єри

19-річна студентка університету Любляни Теодора Лазаревська – спортивна вболівальниця, яка бажає зробити міжнародну кар’єру в сфері журналістики. Теодора або Тея, як її називають друзі, – дуже комунікабельна і відкрита особистість, яка любить знайомитися з новими людьми. До вступу в університет вона жила в Скоп’є, де закінчила основну і середню школу.

Про свої враження про навчання і життя в Словенії Теодора докладно розповіла в інтерв’ю.

Photo: TTstudio

«Диплом, який я отримала б в Македонії, далеко не такий престижний, як словенський»

19-річна дівчина вже давно цікавиться спортом – не тільки як грою, але і його соціологічним значенням. «Особливо його способом об’єднання людей. Коли я дивлюся змагання, мене цікавить не тільки, як і яка команда переможе, але і відносини між уболівальниками та командою, а також відносини всередині команди».

Вона об’єднала свої захоплення і вирішила вивчати журналістику. «Як тільки я почала роздумувати про журналістику, я зрозуміла, що повинна буду вчитися за кордоном. У Македонії навчання журналістиці – не настільки високої якості, а диплом, який я б отримала в Македонії, менш престижний, ніж словенський», – пояснює вона. Крім цього, на думку Теодори, Македонія не має розвинутого національного спорту; як наслідок – македонські спортивні журналісти часто пишуть про спортивні події, що відбуваються за кордоном, в яких вони по факту рідко беруть участь через фінансові причини.

«Словенія була найкращим вибором, оскільки я хотіла побачити, як живуть люди в Європейському Союзі; при цьому я залишилася відносно недалеко від дому і не зазнала культурного шоку», – пояснює Тея і підкреслює, що Словенія в порівнянні з іншими балканськими країнами має більш якісну, а головне – більш функціональну систему освіти.

«Це – місто, в якому я прожила б усе життя»

Батьки підтримали вибір Теодори, і в лютому 2018 року поїхали з нею на інформаційні дні факультету соціальних наук університету Любляни. «Коли я приїхала, моя перша думка була:« Це – місто, в якому я прожила б усе життя». Наприкінці вересня того ж року Теодора переїхала до Словенії.

За минулий з тих пір час дівчина освоїлася і почала сприймати Словенію як свою країну. «У Любляні у мене з’явилося багато друзів, тому нудьгувати ніколи не доводиться. Кожен день я відвідую лекції, а потім йду на каву з однокурсниками. Ми часто ходимо в клуб або в театр, – описує вона свій розпорядок дня. – Я також проводжу багато часу в бібліотеці, де готуюся до іспитів. Я дійсно намагаюся жити, як мої однолітки, і повністю інтегруватись у суспільство», – додає вона.

«Розмовна та літературна словенська мова – дві великі різниці»

Проблема, з якою часто стикаються іноземці, – вивчення мови. Для Теодори як майбутньої журналістки добре володіння мовою принципово важливо. «До того як я приїхала вчитися в Любляну, я в Македонії дев’ять місяців відвідувала курс словенської мови. Однією з умов вступу на програму «Журналістика» був складений іспит на знання словенської мови на рівні B2», – пояснює вона.

Раз на тиждень вона ходила на індивідуальні заняття, в ході яких опанувала основами літературної мови. Почасти їй допомогли наявні знання сербської і німецької мови. «Мушу сказати, що вивчати іноземну мову, не схожу на македонську, було значно легше. Схожість між македонською і словенською мовою швидше ускладнює навчання, ніж допомагає», – признається Теодора. І додає, що, приїхавши до Словенії, вона зіткнулася ще з однією проблемою – розмовною мовою. «Через використання форм розмовної мови мені було важко зрозуміти колег, коли вони спілкувалися між собою. У той же час у мене не було труднощів з розумінням викладачів, адже вони говорили літературною словенською мовою», – розповідає дівчина. Втім, через вісім місяців вона вирішила і цю задачу. «Я дійсно вдячна колегам, які були терплячими, допомагали мені і прийняли мене в своє коло», – досить зазначає Тея. Вона вважає, що мова не стане перешкодою для її роботи в журналістиці, оскільки викладачі факультету соціальних наук дуже серйозно підходять до мовної освіти.

«Викладачі працюють зі мною, як з іншими студентами. Вони – фахівці. Я думаю, що буду добре знати словенську мову по завершенні навчання – так, як її знають мої колеги-словенці», – впевнена вона.

«Мені подобається Копер, там відчувається запах моря»

Тея дуже любить подорожувати, тому вона користується будь-якою можливістю, щоб відвідати різні міста Словенії. «Я вже побувала в Маріборі, Порторожі, Копрі, Ізолі, Новій Гориці і Бледі», – розповідає Теодора. За словами дівчини, особливо її захопив Копер. «Мені сподобалася цікава архітектура, барвисті будинки, доглянутість міста, і, звичайно, запах моря».

«Менталітет в Словенії – зовсім інший»

«Словенія – дуже функціональна, адже в ній діють певні правила, які люди добре знають і дотримуються їх», – каже вона, при цьому відзначаючи, що формалізмом словенці не страждають. «Якщо у тебе не вийде вчасно здати якусь курсову роботу, викладачі підуть тобі назустріч, і ти зможеш здати її пізніше. Або якщо ти забудеш картку Urbana і покажеш контролерові студентський квиток, він зрозуміє тебе», – пояснює вона.

«У Словенії люди усвідомлюють, що існує певна система, яка працює їм на благо», переконана вона. «Тому вони не думають про те, як обійти систему, не шукають способу, як би вийти за рамки правил. У нас в Македонії менталітет інший», – додає Теодора.

На її переконання, словенці є відкритими людьми. Її нові друзі тут, в Любляні, поставилися з великим інтересом до Теодори як представниці Македонії і задавали багато питань про життя в її рідній країні. «Вони хотіли послухати македонську музику, цікавилися македонською мовою. Деякі навіть вивчили кілька слів по-македонски, – каже вона. – Що мені особливо запам’ятається – як один мій однокурсник-словенець на православне Різдво не просто привітав мене, а зробив це македонською мовою і навіть кирилицею, що для мене дійсно багато значить», – каже Тея.

Дівчина не приховує, що сумує за своїми друзями, які залишилися на батьківщині. Каже, що вони займають особливе місце в її житті, оскільки дружні з самого дитинства. Але при цьому повертатися додому в Македонію Теодора не має наміру. «Сподіваюся, що Словенія стане початком мого шляху втілення бажань, адже тут у мене є чудові можливості для побудови європейської кар’єри», – резюмує вона.

Джерело: siol.net

Безкоштовна консультація фахівця

Зв'яжіться з нами:



Політика захисту персональних даних

Установка цього прапора обов'язкове для відправки повідомлення!

Установка цього прапора обов'язкове для відправки повідомлення!

ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЯ НА КУРС:



Політика захисту персональних даних

Установка цього прапора обов'язкове для відправки повідомлення!

Установка цього прапора обов'язкове для відправки повідомлення!

X

Зв'яжіться з нами:



Політика захисту персональних даних

Установка цього прапора обов'язкове для відправки повідомлення!

Установка цього прапора обов'язкове для відправки повідомлення!

х

ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЯ НА СЕМІНАР:



Політика захисту персональних даних

Установка цього прапора обов'язкове для відправки повідомлення!

Установка цього прапора обов'язкове для відправки повідомлення!

×
Отримати консультацію

Зв'яжіться з нами:



Політика захисту персональних даних

Установка цього прапора обов'язкове для відправки повідомлення!

Установка цього прапора обов'язкове для відправки повідомлення!

x

Зв'яжіться з нами:



Політика захисту персональних даних

Установка цього прапора обов'язкове для відправки повідомлення!

Установка цього прапора обов'язкове для відправки повідомлення!

×
Надіслати посилання на e-mail


x

Зв'яжіться з нами

та отримайте безкоштовну консультацію фахівця



Політика захисту персональних даних

Установка цього прапора обов'язкове для відправки повідомлення!

Установка цього прапора обов'язкове для відправки повідомлення!

X

Зв'яжіться з нами:



Політика захисту персональних даних

Установка цього прапора обов'язкове для відправки повідомлення!

Установка цього прапора обов'язкове для відправки повідомлення!

x