Різдвяні традиції в Словенії: Адвент, Ясла і Три Короля.

Було б неправильно думати, що Різдво прийшло до нас з християнської традиції, зазначає етнолог Янез Богатай. Насправді, це свято корінням сягає в язичництво.

У ті часи люди відзначали символічне «вмирання» Сонця і його подальше відродження. Різдво як християнське свято з’явилося в четвертому столітті, коли Церква позначила цей день як день Різдва Христового і призначила його точкою відліку. Римляни ж уважали початком року перше січня, а Церква цю дату перенесла. Тільки в XVII столітті Папа Інокентій XII переставив дату святкування нового року на 1 січня і таким чином відділив свято Різдва Христового від початку року. Саме тому, на думку етнолога, традиції на Різдво і на Новий рік так схожі.

 Традиція 1. Адвент: очікування Христа

Передріздвяний період в Католицькій церкві називається Адвентом. Саме слово «адвент» перекладається як «пришестя». У цей час проходить різдвяний піст: у християнстві – з 28 листопада по 6 січня, в католицтві – з 15 листопада по 24 грудня. За 4 неділі до Різдва прийнято встановлювати вінок з ялинових гілок з вплетеними в нього 4 свічками. В першу неділю Адвенту запалюється 1 свічка, в другу – друга, і так далі, доки не запаляться всі свічки. Різдвяний вінок спочатку був уведений для того, аби діти могли відраховувати дні, що залишилися до свята. Для дітей також майструють різдвяний календар, що складається з 24 квадратиків – по одному на кожен день з 1 по 24 грудня. За кожним квадратиком заховано побажання, цукерочка або маленький подарунок. Ця традиція особливо поширена в Німеччині, звідки і з’явилася.

Вінок – річ дуже символічна: коло означає нескінченність, вічнозелене дерево – вічне життя і надію на швидкий прихід Христа. Свічки символізують Божественне світло, що зійде на землю після приходу Його сина. 4 свічки – це 4 століття, що минули з часів пророка Малахія до Різдва Христового.

З кожною новою тижнем Адвента запалюється нова свічка, і у кожної з них – своя символіка. Священик Янез Кавчіч з шемпетерського приходу пояснює: «Бог створений з милосердя зі співчуття – це перша свічка. Друга свічка нагадує нам, що Бог став людиною. Про те, що Він спокутував наші гріхи, розповідає третя свічка. Четверта ж – підкреслює нове пришестя Христа».

Адвент – час роздумів про Бога. Але Бог – у кожному з нас. Тому, запалюючи кожну нову свічку, потрібно заглибитися в себе, у свої бажання і думки.

Традиція 2: наряджати ялинку

Виявляється, звичай ставити ялинку і вертепи на Різдво з’явився не так давно. Першу згадку про різдвяний дереві з’являється в XVII сторіччі в протестантському середовищі, а потім поширюється по всій Європі. Однак етнолог також зазначає, що звичай прикрашати околиці вічнозеленими рослинами в святковий час дуже древній, що виходить за рамки християнства. У Словенії традиція ставити ялинку теж зародилася ще в давні часи, хоча й була оформлена не в звичній для нас сьогодні формі – у вигляді прикрашеного дерева на постаменті. Раніше ялинку підвішували до стелі так, аби вона звисала звідти ниць. Прикрашали ж своє житло люди тим, що було в будинку. Першими гірляндами стали насіння і боби, насаджені на нитку. На шафах і полицях стояли груші, яблука, були розкладені горіхи. Так люди виказували свою радість на честь приходу нового року і сподівалися, що цей рік буде хорошим. Різдвяні ялинки в тому вигляді, в якому ми знаємо їх сьогодні, з’явилися в Словенії тільки в ХХ столітті, а в селах – ще пізніше: після Другої світової війни.

christmas-in-slovenia2

Традиція 3: різдвяний вертеп (ясла)

Ясла, або різдвяний вертеп, з’явився дещо раніше – з практичних міркувань. Єзуїти в 17 сторіччі в Португалії думали, як показати глибокий зміст Різдва Христового. І придумали класти лялечку, що зображає Ісуса, у яселькі, щоб парафіяни церкви могли брати її в руки і качати.

Утвердження вертепу як традиції було довгим. Спочатку ясельки почали з’являтися в містах і замках, а вже потім – у сільській місцевості. У Словенії до XIX століття про вертепи здебільшого не знали. Кілька прикладів, утім, з’явилися навіть раніше. Серед них – найстаріший восковий вертеп велесівського монастиря, обгорнутий шовком. У ХІХ столітті культура вертепу швидко розвивається, особливо в Альпах. Сьогодні Словенія може пишатися своєю традицією установки яселок, позаяк це – один з важливих напрямків народної творчості, що одночасно показує всі типи вертепів, які сьогодні відомі у світі.

christmas-in-slovenia3

Традиція 4: триразова меса на Різдво

Традиція служити месу три рази – опівночі, рано вранці і вдень – з’явилася в давнині і дотримується дотепер. У опівнічну месу основний акцент робиться на народженні Ісуса і на гімні янголів. Світанкова меса зосереджена на пастирях, що прийшли до Ісуса. Денна ж меса – найглибша, що містить уривок з Біблії, взятий з початку Євангелія від Іоанна.

Традиція 5: Хрещення Господнє, Богоявлення

У християнстві трьох волхвів, що прийшли обдарувати Ісуса, іменують по-різному. Наприклад, в Іспанії їх називають Королями-чарівниками. Цей день традиційно відзначається 6 січня. Саме тоді Каспар, Мельхіор і Бальтазар принесли по подарунку новонародженому Ісусу. У Словенії Богоявлення також іноді називається «Третім Різдвом», а вечір, що передує йому – «третім святвечором». З приходом Королів закінчується і різдвяна пора. У переддень Богоявлення будинку прикрашаються написом 20 + G + M + B + 16 – скороченнями від словенського Гашпер, Миха і Больтежар (Gašper, Miha, Boltežar) і, відповідно, номером прийшов року.

Традиція 6: збиратися всією сім’єю

Янез Богатай зазначає, що публічне святкування Різдва за часів Югославії було заборонено. Втім, Різдво було і залишається сімейним святом. Це – той час, який можна провести з дорогими людьми.

Джерела:

rtvslo.si/zabava/

www.rtvslo.si/slovenija/

www.rtvslo.si/slovenija/