Дзюдо і Мар’ян Фабіан – золоті інкубатори словенського спорту

Дзюдоїстка Тіна Трстеньяк, вихованка відомого словенського тренера Мар’яна Фабьяна, завоювала першу золоту медаль для Словенії на Олімпійських Іграх, що проходять в Ріо-де-Жанейро, Бразилія.

Ріо-де-Жанейро. Є перше золото! Захоплення і радість панують у таборі словенської національної делегації на літніх Олімпійських Іграх 2016 після чергового спортивного тріумфу дзюдоїстки Тіни Трстеньяк у фіналі у ваговій категорії до 63 кг.
Спортсменка після завоювання титулів чемпіонки Європи (Казань, 2016) і чемпіонки світу (Астана, 2015) додала до своїх титулів найпрестижнішу спортивну нагороду – олімпійське золото! Тим самим, ця категорія спортивних єдиноборств, яка 130 років тому зародилася в Японії, за кольором нагород стала найбільш урожайним видом змагань для Словенії в історії Олімпійських Ігор. На одну нагороду більше завоювали веслярі, але у них – на одне золото менше.

Тіна Трстеньяк не відпочивала і до вчорашніх полуденних вирішальних поєдинків. Уже перша суперниця, італійка Едвіге Гвенд (Edwige Gwend), виявила запеклий опір, але була не надто активна і заробила два штрафних очка, які стали вирішальними. У чвертьфіналі 12-й номер світового рейтингу, китаянка Юн Кси Янг (Junxia Yang), виявилася міцним горішком, але уродженка Цельє, якій в кінці місяця виповниться 26 років, тримала ситуацію під контролем. Cпочатку вона заволоділа мінімальною перевагою, справа продовжилася іпон, потім, утримавши суперницю 20 секунд на татамі, вийшла у півфінал.

Якщо у перший день Олімпіади Андріану Гомбоцу не вистачило удачі для завоювання медалі, і він залишився ні з чим, то у Тіни Трстеньяк була інша історія. У півфіналі вона зустрілася з представницею господарів арени Маріанною Сілва (Mariana Silva), яка при гарячій підтримці рідних трибун хотіла повторити успіх співвітчизниці Рафаели Сілва (Rafaela Silva), що днем раніше виграла для Бразилії золото. Але переможниця нинішніх Панамериканських ігор була безсила проти словенської спортсменки. Тіна повністю домінувала. Спочатку отримала очко для юко, потім провела вдалий прийом проти суперниці і забезпечила собі олімпійську медаль.

Як і всі її колеги в Areni Carioca 2 олімпійського парку Barra, після виснажливих поєдинків вона не давала інтерв’ю ЗМІ і лише після фінального змагання спортсменка випустила на волю слова і почуття …

У фіналі їй належало помірятися силами з француженкою Кларисс Агбегне (Clarisse Agbegnenou), з якої вона вже боролася у фіналі останнього чемпіонату світу. Результат поєдинку був вирішений наперед вже на другій хвилині, коли француженка потрапила в лещата, з яких вже не могла вирватися.

«Відчуття – прекрасні, це – мрія кожного спортсмена, і вона була здобута мною. Не один рік мріяла про це. Сюди я їхала за золотом і я його завоювала. По суті, я лише взяла те, що мені належало, з огляду на минулі успіхи. Тепер у мене є повна колекція золотих медалей зі всіх основних змагань», – поділилася радістю Тіна Трстеньяк, яка як максималістка прагне всюди враховувати недоліки, але при цьому не критиканствувати. «Найважче було боротися з бразильською дзюдоїсткою, атмосфера була наелектризована, а суперниця – надмотивованою. Незважаючи на це, мені вдалося її приборкати. У фіналі я сказала собі: «Зараз або ніколи». Я добре знаю стиль француженки і скористалася її слабким місцем. Після перемоги у мене камінь звалився з серця. Я з нетерпінням чекаю, коли вивісять наш прапор, і хочу почути «Здравиця». (Zdravica – національний гімн Республіки Словенія. Прим. пер.) Я не впевнена, що зможу стримати сльози щастя».

Керівник словенської делегації Ізток Чоп, свого часу – чотириразовий олімпійський чемпіон з веслування, натхнений успіхом Тіни Трстеньяк прокоментував: «І тут вона знову перша. Позаду чотири дні змагань, попереду ще багато боротьби. Сподіваюся, ця медаль – далеко не остання».

 

Джерела: delo.si, rtvslo.si