Інтерв’ю з президентом Господарської палати Австрії Крістофером Лейтлом

Австрія – найбільший зовнішній інвестор для Словенії (3,4 млрд. євро) і важливий економічний партнер. Австрійські компанії зацікавлені в тому, щоб Словенія ввела дуальну модель навчання та якнайшвидше побудувала другу лінію залізниці до порту Luka Koper.

Президент Господарської палати Австрії Крістофер Лейтл в складі делегації економістів і дипломатів днями завершив дводенний офіційний візит до Словенії. Журналісти сайту siol.net розпитали Лейтла про перспективи економічного співробітництва Словенії та Австрії, а також про особисті враження від відвідування словенських компаній.

Два дні Ви провели в Словенії і спілкувалися з місцевими підприємцями. Що Ви відзначили для себе?

Я побачив оптимістичну Словенію, де росте економіка, знижується безробіття та впроваджуються нові моделі навчання. Людей, які хочуть працювати разом і отримують від цього задоволення, а також деякі проблеми, які потрібно відверто обговорити та знайти відповідні рішення.

Ви вже обговорили деякі з них?

Звісно. Зокрема, мої словенські друзі звернули увагу на прикордонний контроль, запроваджений Австрією у зв’язку з напливом біженців. Я їх розумію. Однак це політичне рішення, пов’язане з невирішеним питанням мігрантів. Тому варто трохи запастися терпінням. Якщо нам вдасться впоратися з цією проблемою, прикордонний контроль буде скасовано.

Друга важлива річ, яку ми обговорили, це інспекційні перевірки словенських компаній в Австрії. В австрійських компаніях існує аналогічна система контролю, на яку ми теж скаржимося. Проте держава повинна контролювати виконання законів і розпоряджень. Це робить Словенія в Словенії, а Австрія в Австрії. Якщо проблеми набувають серйозного характеру, на допомогу приходить Господарська палата – як в Словенії, так і в Австрії. В Австрії, з огляду на обов’язкове членство в ній компаній, вона серйозно впливає на прийняття офіційних рішень.

Які, на Ваш погляд, основні проблеми Словенії?

В Словенії необхідно впровадити дуальну систему навчання. Це поєднання традиційного шкільного навчання та практичного навчання, що дозволяє молодим людям буквально «врости» у компанію. В Австрії учні 1 день проводять в школі та 4 дні – в компанії. Вони розвиваються разом з компанією, а коли отримують достатню кваліфікацію, успішно там працевлаштовуються. Рівень безробіття серед австрійської молоді дуже низький. В інших країнах, які не мають подібної дуального освіти, ситуація куди складніша – подивіться на Грецію, Португалію, Францію, Італію! 40-відсоткове безробіття серед молоді – це злочин над молодими людьми, які з надією дивляться у майбутнє, але не можуть реалізувати себе.

Австрія також стала країною стартапів. За ці два дні Ви піднімали питання цієї сфери бізнесу?

Ні, цього разу ми не порушували це питання. Думаю, що для майбутнього Європи важливі новаторські рішення. Ми повинні винаходити, швидше розвивати нові вироби і послуги. Ми маємо застосовувати їх там, де є проблеми. Австрія і Словенія могли б тісніше співпрацювати в області наукових досліджень і розвитку.

Господарська палата Австрії нещодавно підписала угоду зі Швейцарською федеральною вищою технічною школою Цюріха (ETH Zürich), одним з кращих університетів світу з 10 000 партнерськими науково-дослідними організаціями і навчальними закладами по всьому світу. Це дозволило австрійським компаніям отримати доступ до цієї глобальної мережі. Аналогічний договір ми плануємо підписати восени в США та країнах Азії, щоб мати вихід на ринок високих технологій, а також щоб самим мати можливість винаходити передові продукти. Спільні проекти з друзями зі Словенії, звичайно, мене б дуже зацікавили.

Predstavnik avstrijskega gospodarstva

Словенія займається реалізацією двох великих транспортних проектів – другої лінії залізниці в Копер та другої черги тунелю Караванке. Чого саме Ви очікуєте від Словенії у зв’язку з ними, та яким чином в них братиме участь Австрія?

Я знаю, що в Словенії розуміють безальтернативність проекту другої лінії залізниці в Копер, адже, в іншому випадку, Копер буде позбавлений перспектив розвитку. Копер прагне мати загальне сполучення з Центральною Європою: Австрією, Німеччиною, Польщею. Для цього йому не обійтися без нової сучасної залізничної магістралі – тобто другої лінії.

На місці словенського уряду я б не відкладав вирішення цього питання. Адже китайці купують порт в Греції, а незабаром вони заволодіють і залізничними магістралями. В підсумку Центральна Європа виявиться в руках китайців, а Копер втратить колишній статус. Цього не хочуть ні в Австрії, ні в Словенії.

А як щодо тунелю Караванке?

Кожна магістраль з Півночі на Південь мені видається важливою. У Європі ми занадто багато уваги приділяємо розвитку зв’язків між Сходом і Заходом. А ось повідомлення Півночі і Півдня нам ще потрібно покращувати, тому, з точки зору економіки, я буду сприяти всьому, що допоможе зробити їх більш ефективними.

Predstavnik avstrijskega gospodarstva

Чи надасть Австрія фінансову підтримку будівництву другої лінії залізниці в порт Luka Koper?

Словенія має дуже хороші можливості, щоб отримати європейські кошти. Проблема будівництва залізничних магістралей – це проблема та відповідальність конкретної держави. Думаю, Австрія, як і Німеччина, могли б надати фінансові гарантії для отримання коштів. Залишити Словенію одну – несправедливо, однак Словенія повинна попрацювати, щоб отримати цю допомогу.

Яку репутацію мають словенські працівники в Австрії?

Словенські робочі дуже хороші, ми ними дуже пишаємося, і завжди раді бачити їх у нас. Боюся лише того, що якщо Словенія й далі буде так динамічно розвиватися, вони швидше зволіють повернутися додому.

Чи можемо ми за підсумками Вашого візиту очікувати конкретних спільних кроків Словенії та Австрії?

По-перше, можу припустити, що в умовах дуальної освіти економічне співробітництво Австрії та Словенії буде дуже тісним. Це матиме ключове значення для Словенії. По-друге, ми, австрійці, зможемо використовувати свої знання в реалізації інфраструктурного інвестиційного проекту. Австрія має в своєму розпорядженні кращу в світі технологію прокладання тунелів, яка має суттєве значення для відкриття другої лінії залізниці в Копер. По-третє, найближчим часом ми спільно визначимося, в яких саме сферах досліджень та розвитку ми хочемо співпрацювати.

Джерело: siol.net