Чи збільшать біженці економічну міць Німеччини.

Провідні німецькі економісти сперечаються про те, як регулювати міграційні потоки і працевлаштовувати некваліфікованих іноземців.

Чим обернеться для німецької економіки масовий приплив біженців? Про це сперечаються зараз не тільки пересічні німці, але і провідні економісти країни. Дискусія обертається головним чином навколо таких тем, як демографічна ситуація в Німеччині та перспективи її ринку праці.

Без істотного припливу мігрантів німецька економіка недорахується в найближчі десять років 4,5 млн. працівників. Це призведе до зниження середніх темпів зростання ВВП з сьогоднішніх 1,5 %  до 0,5% на рік, а 2030 року, далебі, до стагнації, попереджає головний економіст Deutsche Bank Давид Фолькертс-Ландау (David Folkerts-Landau).

Мультикультурне суспільство економічно мобільніше.

У статті під заголовком «Нехай приїздять!», опублікованій у тижневику Die Zeit, Фолькертс-Ландау підкреслює: «Тільки завдяки масової імміграції Німеччини вдасться в довгостроковій перспективі зберегти свій рівень життя і місце серед трьох-чотирьох найважливіших країн світу».

Тому витрати на інтеграцію мігрантів, переконаний головний економіст найбільшого німецького банку, є «розумною інвестицією в майбутнє». «Диверсифіковані в культурному плані суспільства», – пише він, – «живіші і соціально гнучкіші,  інноваційніші, вони виявляють більшу готовність до змін і легше до них пристосовуються. Через це народні господарства в таких країнах виявляють велику соціальну та економічну мобільність, що стимулює продуктивність праці».

Німеччині, підсумовує Давид Фолькертс-Ландау, зараз випав шанс «закріпити за собою славу глобального економічного локомотива і в довгостроковій перспективі знову стати тим науковим і культурним центром, яким вона колись була».

Проблема дефіциту технічних кадрів загострюється.

Особливість цієї статті полягає в тому, що її автор говорить про «мігрантів» і «імміграцію» і не використовує понять «біженці» і «політичний притулок». У результаті, він певною мірою ломиться у відкриті двері. Адже в сьогоднішній Німеччині з її старіючим населенням практично немає серйозних економістів, які виступали б проти широкомасштабного залучення до країни іноземної робочої сили. Питання тільки в тому, кого і як залучати.

Професор Аксель Плюннеке (Axel Plünnecke), провідний експерт з питань імміграції, освіти та інновацій в Інституті німецької економіки в Кельні (IW), недвозначно дає зрозуміти: «Прийом біженців є, насамперед, гуманітарним завданням». Зробити внесок у вирішення проблеми дефіциту кадрів вихідці з Сирії, Афганістану та Еритреї поки не можуть – спочатку їм необхідно опанувати німецьку мову і в багатьох випадках підвищити рівень своєї професійної підготовки, попередив вчений на презентації в Берліні чергової доповіді про стан ринку кваліфікованої робочої сили.

А ситуація на цьому ринку загострюється: зараз німецьким підприємствам потрібні 164 тисячі працівників, які мають науково-технічні спеціальності. Це – найвищий рівень за три роки. «Дефіцит кадрів був би сьогодні істотно вище, якби Німеччина не скористалася останніми роками плодами імміграції», – підкреслює професор Плюннеке. За його даними, найбільша кількість фахівців приїхала з Польщі, Росії, Індії та Іспанії.

Підвищення податків неминуче?

З тим, що Німеччина сьогодні потребує мігрантів, професор Фрайбурзького університету Бернд Раффельхюшен (Bernd Raffelhüschen) не сперечається. «Але це – єдина в світі країна для імміграції, яка не має правил», – нарікає науковець. Він виступає за ухвалення закону про імміграцію, який, за його словами, по суті справи був би законом про обмеження: до країни пускали б лише тих, «хто потрібен».

Уже зараз, пояснив експерт в інтерв’ю агентству dpa, у Німеччині сотні тисяч безробітних не мають жодної спеціальності. «Тепер до них додадуться ще до 1,5 млн. осіб, з яких приблизно 70 відсотків – теж без кваліфікації», – підкреслює Бернд Раффельхюшен і попереджає, що їх утримання потребує «широкомасштабного підвищення податків».

Що робити з мінімальним розміром оплати праці?

Тут потрібне уточнення. За даними Федерального статистичного відомства ФРН (Destatis), серед іноземців, які попросили політичний притулок у Німеччині в першій половині 2015 року, 29% – діти і підлітки молодше 18 років, а 51 % – люди у віці від 18 до 34 років. Отож, шанси на те, що ця молодь опанує німецьку мову і зуміє здобути освіту, досить високі.

За закон, регулюючий і обмежує приплив мігрантів, виступає і президент мюнхенського інституту економічних досліджень ifo професор Ханс-Вернер Зінн (Hans-Werner Sinn). Що ж стосується нинішніх біженців, то вони, на думку вченого, ладні працювати і платити податки, але спочатку через незнання німецької мови і відсутності кваліфікації зможуть виконувати лише просту роботу. Тому в цьому сегменті впадуть зарплати, від чого постраждають здебільшого інші іноземці, які приїхали до Німеччини раніше: «Нові мігранти погіршують ситуацію для колишніх мігрантів».

Щоправда, по всій Німеччині з 1 січня 2015 року діє мінімальна зарплата в розмірі 8,5 євро на годину: цього домоглися соціал-демократи, які входять до правлячої коаліції. Професор Зінн, будучи давнім супротивником закону про МРОП, впевнений, що приплив біженців зробив його коректування просто неминучим. Вчений вважає, що є три можливості вирішити проблему: «Не поширювати дію закону на біженців. Платити дотації підприємствам. Знизити мінімальну зарплату по всій країні».

Голова інституту ifo обстоює третій варіант, але вважає цілком прийнятним і другий. Головне, аби біженці отримали роботу і в такий спосіб почали інтегруватися до німецького суспільства. Витрати в будь-якому випадку ляжуть на плечі платників податків. «Питання тільки в тому, чи платитимемо ми субсидії працюючим або цілком утримуватимемо безробітних», – пояснив Ханс-Вернер Зінн в інтерв’ю тижневику Die Zeit.

Джерело: www.dw.com