Майбутній програміст Андрій Розов: Зі словенським дипломом планую знайти роботу в Австрії або Німеччині

Знайомтеся: студент першого курсу університету Марібора Андрій Розов, який приїхав із Санкт-Петербурга. В інтерв’ю журналісту 2ТМ Андрій розповів про свій досвід адаптації до нових обставин і самостійного життя в Словенії.

– Вітаю, Андрій!

– Добрий день!

– Як вийшло, що ви стали студентом словенського вузу?

– Досить несподівано. Ще рік тому я мало що знав про цю країну і, відповідно, не розглядав її як варіант продовження навчання. Але потім в рідному Санкт-Петербурзі я потрапив на виставку «Міжнародна освіта», і там вперше дізнався про можливість отримання вищої освіти в Словенії від компанії 2TM, що представляла свої послуги для студентів.

Чим Словенія привернула мою увагу? В першу чергу тим, що після закінчення навчання я отримаю європейський диплом, який котирується в усьому світі. Також чималу роль в процесі вибору вузу і країни навчання для мене зіграло те, що під час вступу тут відсутні будь-які вступні іспити і мовні тести. Ну, і має велике значення той факт, що ціна на навчання тут нижче, ніж в інших розвинених країнах Європи.

– Наскільки складно проходила підготовка до вступу? Коли ви вирішили почати збирати документи?

– Я вирішив, що буду вступати до університету в Словенії, в жовтні минулого року. Підготовка була не те щоб складною, але забирала багато часу і сил через велику кількість паперової тяганини. Необхідно було зібрати масу різних документів з державних установ. Добре, що на нашому шляху виникла компанія 2ТМ. Її фахівці надали мені допомогу в оформленні документів, отриманні дозволу на проживання, а також у здійсненні комунікації з університетом Марібора. Я задоволений роботою цієї компанії, і навіть якщо виникали якісь затримки і неточності, вони швидко вирішувалися.

– Яку спеціальність ви обрали?

– Мій вибір припав на програму «Računalništvo in Informacijske Tehnologije VŠ» ( «Комп’ютерні науки та інформаційні технології») в університеті міста Марібора. Після закінчення університету я зможу працювати за кількома напрямками, але мене найбільше приваблює розробка програмного забезпечення для мобільних платформ.

Photo: © 2TM d.o.o.

– Чим ви керувалися при виборі програми?

– Існують дві програми бакалаврату: UN і VŠ. Обидві вони тривають три роки. Однак першу радять тим, хто б хотів після бакалаврату вступити на магістратуру і докторантуру. А VŠ програма, в свою чергу, орієнтована на студентів, яким потрібно більше практики, ніж теоретичних знань. Я вважав за краще VŠ, тому що мене приваблює саме практичне застосування отриманих знань. Я вважаю, що у напрямку, який я вибрав, а саме IT, важлива насамперед практика.

Скільки часу ви перебуваєте в Словенії?

– Я перебуваю в Словенії з середини серпня, тобто вже майже три місяці.

– За цей невеликий термін ви напевно вже встигли зробити якісь перші висновки, пов’язані з навчальним процесом і життєвим ритмом …

– Безумовно. Життєвий ритм тут повільніше, ніж в моєму рідному місті. Однак варто зазначити, що місто прокидається рано: магазини працюють вже з 7:00, а заняття іноді починаються о 7:30. Спочатку було важко, але звикаєш швидко – вже через тиждень ти втягуєшся в ранній режим життя. Тут ніхто не поспішає, і це відбивається в тому числі і на навчальному процесі.

– Як вас прийняли в колективі?

– Група зустріла мене привітно. Завжди можна підійти до одногрупників і щось запитати або уточнити. Особливо приємно, що вони знають англійську мову і готові спілкуватися нею, оскільки мій рівень словенської мови поки що не дозволяє вільно розмовляти з однокурсниками на різні теми.

Але перший досвід у вивченні словенської у вас, безумовно, вже є. Поділіться, будь ласка, своїми враженнями.

– В словенській мови є спільне слов’янське коріння з російською, і це помітно не тільки по граматиці, але і за схожими словами. Однак потрібно бути обережним, тому що іноді схожі за звучанням на російські словенські слова можуть мати кардинально інший зміст.

Що стосується вивчення словенської, то я пройшов місячні мовні курси від 2ТМ, після закінчення яких мені був виданий сертифікат про знання мови на рівні A2. Курси проходили в місті Марібор, а якщо точніше, в навчальному закладі DOBA. Для мене було важливо, щоб це був саме Марібор – оскільки я вже вибрав місцевий університет, то хотілося дізнатися про місто ще до початку навчання.

– Які враження у вас залишилися від мовних курсів?

– У нашій групі було 7 осіб, і всі – з Росії. Викладач Jan Grabnar дуже дохідливо пояснював матеріал, все було зрозуміло, а якщо виникали питання, він завжди був готовий відповісти на них. Обсяг пройденого матеріалу був оптимальний: було не дуже складно, але і не легко, доводилося витрачати пару годин в день на домашню роботу. Робота в класі проходила в невимушеній атмосфері, завжди можна було попросити повторити матеріал ще раз. Я вважаю, що курс був корисним і цікавим. По ходу – порада майбутнім абітурієнтам: на час курсів потрібно повністю зануритися в словенську мову і по можливості максимально обмежити спілкування російською мовою. Тоді вивчення мови буде проходити простіше і швидше.

– Наскільки отриманих знань вистачає для подальшого навчання в університеті і життя в іншій країні?

– Звичайно, це необхідні основи мови, що називається, фундамент. Тепер важливо продовжувати займатися самостійно і, звичайно, як можна більше часу проводити у словенскомовному середовищі. На даний момент, якщо у мене виникають труднощі зі словенською, то виручає англійська: тут її знають всі викладачі і йдуть назустріч. Звичайно, це тимчасовий захід. Але я настійно раджу всім, хто збирається вступати до Словенії, підтягти свою англійську. Таким чином ви серйозно полегшите собі перші місяці перебування в цій країні, поки будете вивчати словенську. Це дивно, але англійську тут знають практично всі.

– Марібор часто називають студентським містом не тільки через величезну кількість факультетів, гуртожитків і самих студентів, а й через велику кількість позанавчальних студентських заходів. Як своє дозвілля проводите ви?

– Чесно кажучи, я поки не відвідував студентські заходи в Маріборі. Мене цікавить спорт, а саме футбол. Для тих, хто також небайдужий до футболу чи інших видів спорту, тут існує великий студентський спортивний центр, де проводяться різні заняття. Ціна абонемента на рік дуже символічна: всього 7,5 €.

– А помандрувати по сусідніх країнах встигли?

– Так, я подорожую досить багато. Завдяки вдалому розташуванню, зі Словенії зручно добиратися майже в будь-яку країну Європи. З Марібора є багато автобусних маршрутів по Європі від компанії FlixBus, яка вважається однією з найбільш зручних і дешевих. Майже в усіх музеях і парках Європи є знижки для студентів.

– Багатьох цікавить тема харчування. Розкажіть, чи подобається вам словенська кухня, і наскільки вона відрізняється від звичної вам російської?

– Мені подобається словенська кухня, вона цікава поєднанням італійської, німецької та балканської кухні. Безсумнівно, вона відрізняється від російської, але при бажанні можна знайти страви, схожі на традиційні російські.

– Ми всі знаємо про студентські бони – знижки на харчування. Багато хто задається питанням про те, що вигідніше – готувати вдома або ж харчуватися в закладах, використовуючи бони. Що скажете?

– Якщо людина живе одна, то, безсумнівно, вигідніше буде харчуватися в міських кафе на бони. Однак не варто забувати, що у кожного свої вимоги і вподобання. Хтось просто любить готувати сам.

– Які ваші плани на професійне життя після закінчення університету?

– На даний момент в моїх планах – отримати освіту в Словенії і потім знайти роботу в Австрії або Німеччині. На мій погляд, в цих країнах IT-галузь дуже високо розвинена, а значить, є шанси знайти добре оплачувану і перспективну роботу.

– Спасибі за інтерв’ю!

Питання ставила Поліна Авфукова