Новий президент УЄФА Олександр Чеферін: юрист, футболіст, баскетболіст і каратист

Раз на тиждень він грає і в міні-футбол, і в футбол.

У лютому 2011 року Олександр Чеферін вперше приймав вітання з перемогою від Міхаеля ван Праага. Тоді голландець відвідав Брдо в якості представника УЄФА й одним з перших привітав Чеферіна з обранням на пост президента Федерації футболу Словенії.

У той день (16 лютого 2011 року) Олександр Чеферін став третім керівником Федерації футболу Словенії після Руді Заврла (1991–2009) та Івана Шиміча (2009–2010). Він був безальтернативним кандидатом, так як його суперник Тугомір Фрайман ще раніше зняв свою кандидатуру. Тоді Олександр Чеферін отримав 24 голоси на свою підтримку з 29 можливих.

«Найбільш підходящим кандидатом був би Чеферін. Словенському футболу потрібен незаангажований і високоосвічений діяч, який би знову приніс мир у словенську футбольну сім’ю», заявив у інтерв’ю MMC за місяць до виборів Драго Кос, один з колишніх кандидатів на пост керівника Федерації футболу Словенії. Кандидатуру Олександра Чеферіна внесли Асоціація футбольних арбітрів і шість міжмуніципальних асоціацій. На виборах він, крім представництв в Любляні, Птує, Новій Гориці, Лендаві, Гореньскі й Копрі, також заручився підтримкою більшості делегатів від т. з. «Східного блоку» (Марибор, Мурська Собота, Цельє).

 

Олександр Чеферін грав за місцевий клуб Grosuplje у третій лізі

У своїй програмі кандидата в президенти Чеферін вказав, що з 2005 року був постійним членом виконавчого комітету та юридичним консультантом міні-футбольного клубу Lesna industrija Litija. Також з 2005 року він був членом виконавчого комітету та гравцем спортивного товариства NK pravniki Ljubljana (FC Ljubljana Lawyers). З 2006 року він був позаштатним співробітником, а з 2010 року — членом виконавчого комітету NK Olimpija Ljubljana.

«Раз на тиждень я граю як в міні-футбол, так і в футбол», Чеферін написав в MMC-чаті кілька місяців по тому. У лізі ветеранів він регулярно забивав голи, а також брав участь у чемпіонатах світу й Європи серед юристів. На початку 80-х років ХХ ст. Олександр Чеферін виступав за тодішній клуб третьої ліги Grosuplje і був напарником Приможа Гліхе.

 

Карате допомагає йому розслабитися

Він також займався баскетболом і карате. Японському бойовому мистецтву він присвячує себе й сьогодні. «Карате має для мене велике значення. Спочатку я довго займався їм в дитинстві, але тоді я дивився на нього інакше. Адже тоді я намагався навчитися, як би когось укласти на лопатки, як би когось атакувати. Зараз я займаюся за індивідуальною програмою з японцем Такаші Токухісо, і дивлюся на карате зовсім по-іншому. Ми займаємося дихальними вправами, медитацією… Я насолоджуюся карате як ніколи, воно по-справжньому допомагає мені розслабитися. Після вправ, якими я займаюся рано вранці, я можу без перешкод працювати до вечора», — розповів він у інтерв’ю в березні 2011 року, коли він ще тільки почав виконувати обов’язки керівника Словенської федерації футболу.

«Якщо трохи відійти в сторону, то я часом задаюся питанням, навіщо мені було потрібно все це. Подорожі займають багато часу, але оскільки я люблю футбол, то гадаю, що я це подужаю. Сім’я мене підтримує, і будемо сподіватися, все вийде», — додав Чеферін.

 

Співпраця зі Здовцем швидко вичерпала себе

У світі баскетболу він найбільше запам’ятався тим, що надавав адвокатські послуги Мат’яжу Смодишу при переході з Krke до клуба Kinder (Болонья) у 2000 році: «Тоді правила були такими, що клуб, який продавав настільки юного гравця за кордон, у якості покарання переводили до нижчої ліги. Krka тоді за допомогою якогось юридичного «маневру» спочатку продала Смодіша клубу Grosuplje, а потім Grosuplje продав його клубу Kinder. Grosuplje так чи інакше виступав у найнижчій лізі й залишився там пізніше. Це страшно розлютило чиновників федерації баскетболу, які з цієї причини пізніше змінили регламент. Схожим чином Боштьян Нахбар перейшов до Benetton з клубу Dravograd, який тоді взагалі не виступав у професійній лізі».

Пізніше він разом з Юре Здовце заснував спортивне агентство для захисту інтересів баскетболістів, проте потім вони, ще не уклавши жодного контракту, прийшли до висновку, що це була не їхня робота, і подарували компанію Мар’яну Крал’євічу.

За п’ять із гаком років на чолі Федерації футболу Словенії йому вдалося втихомирити пристрасті в спілкуванні з гравцями національної збірної, яка була далека від ідеалу в період його попередника Шиміча. Куди менш успішно він працював при відборі головного тренера для національної збірної, адже Славіша Стоянович і Сречко Катанец при його каденції не змогли вивести Словенію до великого турніру. Футбольна Європа захоплюється Національним футбольним центром в Брдо при Кран’ю, на будівництво якого держава (Чеферін не раз про це зауважував) не виділила ні цента. Якщо інтерес громадськості до місцевих клубних турнірів у останні роки зростає, то, за словами Чеферіна, ставлення політиків та державних чиновників у цілому до футболу залишає бажати кращого. Чинне законодавство є додатковою перешкодою для розвитку цього виду спорту. Найближчі місяці покажуть, чи будуть тут будь-які зміни, ініційовані парламентом, адже тепер у Словенії є свій постійний представник у Ньйоні.

 

Джерело: rtvslo.si