Перспективи роботи словенських компаній на ринку Казахстану: інтерв’ю з Гораздом Шифрером

Кілька словенських компаній вже працюють на казахстанському ринку, проте інтерес цієї азіатської країни до співпраці зі Словенією далеко не вичерпаний, вважає почесний консул Казахстану в Словенії Горазд Шифрер.

Товарообмін між Словенією і Казахстаном у 2015 році склав 87 млн. євро. Експорт зі Словенії у Казахстан оцінюється в 63 мільйони євро, ¾ від нього становить фармацевтична продукція, а на другому місці – електроприлади та обладнання. Казахстан експортує до Словенії в основному мінеральне паливо і масла (55%), алюміній і алюмінієві вироби (26%).

Економічний розвиток Казахстану переважно заснований на багатих запасах вуглеводнів в країні (75% всіх покладів нафти і природного газу Каспійського регіону). В цілому держава контролює 3% світових запасів нафти і 1,7% світових запасів природного газу.

Можливості розширення словенського експорту у Казахстан існують в різних галузях економіки, вважає Горазд Шифрер, який з минулого року є почесним консулом Казахстану в Словенії.

Де для словенських компаній відкриваються можливості прориву на казахстанський ринок?

«Я бачу тут великі перспективи. Ми маємо значний досвід, який буде корисний казахстанській стороні. Наприклад, ми вже співпрацюємо з університетом Марібора. Казахстан прагне увійти до тридцятки найбільших розвинених країн світу до 2050 року, при цьому серйозна увага буде приділятися виробництву продуктів харчування, а в цій сфері Словенії є що запропонувати. Казахстан має великі запаси водних ресурсів і лісових угідь – тут Словенія також може поділитися досвідом. Є перспективи співпраці в області культури і спорту. Ми зв’язалися з Асоціацією лижних видів спорту Словенії, щоб обговорити можливість проведення тренувального збору в Казахстані, де просто чудові умови для тренувань».

Деякі словенські компанії вже працюють на ринку Казахстану. Чи можете Ви, як почесний консул, допомогти їм знайти можливості для підприємницької діяльності?

«Звичайно, я буду сприяти встановленню контактів, відкриттю дверей, допомагати порадами при відкритті бізнесу, давати достовірні відомості про можливості капіталовкладень, податкові пільги для зарубіжних інвесторів, про умови започаткування компаній. Казахстан становить стратегічний інтерес для словенських компаній-експортерів.

Тут є перспективи не тільки для таких гігантів як Gorenje, Lek і Krka, але й для невеликих компаній. Наведу один приклад – одна Маріборська компанія вже відкрила представництво у Казахстані. Вона займається очищенням русла однієї з річок. Деяких співробітників вона найняла у Казахстані, але при цьому основну частину робіт виконують словенці».

Не можна не враховувати, що Казахстан стає економічним лідером регіону Євразії, а Астана – великим фінансовим центром. Економіка країни стабільно розвивається, тобто сюди скоро прийдуть нові інвестори. Крім цього, уряд Казахстану проявляє інтерес до розробки альтернативних джерел енергії, незважаючи на наявні багаті поклади нафти і природного газу. Він заохочує інновації у всіх сферах. Також потрібно розглядати сферу туризму. Казахстан хоче залучити якомога більше туристів, а казахстанці прагнуть відкривати для себе нові туристичні маршрути.

Можливості є. Але наскільки казахстанський ринок відкритий для зарубіжних компаній?

«Доступ на ринок Казахстану дуже непростий. Потрібна серйозна дозвільна документація (як на міністерському рівні, так і на рівні місцевих органів влади), тому для невеликих компаній доступ є досить складним. Регіони Казахстану користуються певною автономією, по всій країні існують вільні економічні зони для зарубіжних інвесторів, де ті мають ряд привілеїв, в тому числі, податкових пільг. При цьому обов’язковою умовою є зайнятість місцевих жителів».

Китай планує реанімувати проект Шовкового шляху, який свого часу проходив по території нинішнього Казахстану. Чи існує зараз інтерес до цієї ідеї?

«Так, Казахстан співпрацюватиме при реалізації цього торгового шляху, ряд документів вже підписані, наразі готуються проекти в сфері інфраструктури. Йдеться про телекомунікаційні мережі, устаткування для логістичних центрів, апаратури для виробництва лікарських засобів і виробів медичного призначення, екологічні проекти, товари широкого споживання, фінансові послуги. Тут також є маса можливостей для словенських компаній-експортерів».

Джерела: vecer.com, lokalec.si