Студентка університету Любляни, іспанка Інеска Дабровські: Хочеться пробути в Словенії довше

20-річна іспанка Інеска Дабровські з Мадрида – студентка факультету педагогіки університету Любляни за програмою Erasmus. У минулому році дівчина вирішила якийсь час пожити в Словенії. Спочатку вона планувала перебувати тут тільки 5 місяців, але красива природа, комфортний клімат і привітні люди стали причиною того, що Інеска вирішила пробути тут довше.

«Я закохалася в цю країну»

У Словенію, а точніше – в Любляну, вона приїхала у вересні 2017 року. «Я хотіла відправитися туди, де ще ніколи не була. У зовсім незнайоме місце. Мені було сказано, що я буду вчитися за програмою Erasmus тільки один семестр. Але в Словенії мені так сподобалося, що я вирішила продовжити проживання ще на півроку. Любляна дає мені багато свободи», – розповідає іспанка.

«За той час, поки я живу в Словенії, я побувала в багатьох місцях. Від Пірана до Птуя, я також була на екскурсії в Цельє. Я закохалася в цю країну, в першу чергу, саме завдяки природі. У Птуйї ми побували на карнавалі, а ще я обожнюю Піран. Я думаю, що він подобається всім. Але найбільше мене зачарували гори. Юлійські Альпи – просто неймовірні! І, звичайно, особливе враження на мене справила Любляна», – каже Інеска.

Студентські будні

«Вранці я на велосипеді їжджу на факультет педагогіки, де у мене проходять лекції», – описує Інеска свій розпорядок дня. Потім вона зазвичай йде обідати з колегами: «Особливо – коли хороша погода». До слова, як і більшість іноземних студентів, дівчина була приємно здивована студентськими бонами. Так само як і тими умовами, які тут створені для активного життя. «Теніс, волейбол і біг – це ті види спорту, якими я найбільше люблю займатися», – каже студентка.

Друзі знають Інеску як дуже енергійну особистість, яка любить проводити час на природі, на свіжому повітрі.

«Взагалі, місцевий клімат мені дуже подобається – навіть незважаючи на те, що тут часто йдуть дощі, але саме вони і роблять Словенію унікальною. Без цього дощу Словенія б не була такою зеленою. Хоча, не буду приховувати, взимку я дуже сумувала за більш теплою погодою в рідній Іспанії», – розповідає студентка.

«Я дуже люблю проводити час в парку Тіволі. Там я читаю книги, гуляю, бігаю або просто спілкуюся з іншими студентами. Тут багато тримають домашніх вихованців, і кожен раз, коли я гуляю парком Тіволі, я потай мрію прогулятися зі своїм собакою. Крім сім’ї і друзів, я дуже сумую за своїм улюбленцем», – зізнається дівчина.

«Люди в Словенії – привітні і відкриті»

Вечорами Інеска дуже часто проводить час в гуртожитку, в компанії словенських друзів. «Вони мене вже навчили кільком словенським словам», – з гордістю зауважує студентка.

За її словами, всі люди в Словенії – привітні і відкриті: «Спочатку у мене були певні труднощі з адаптацією до нового життя і врегулюванням офіційних формальностей, але я завжди знаходила когось, хто б з радістю мені допоміг. Звичайно, іспанці і словенці трохи відрізняються за темпераментом: іспанці дуже галасливі і відкриті. Словенці мені здаються більш флегматичними і спокійними», – ділиться Інеска.

«Коли я тільки приїхала в Словенію і чекала на вулиці ключі від кімнати, то познайомилася з ще одним студентом-іноземцем. Спочатку я думала, що ніколи не буду дружити з Томасом – він такий тихий і лагідний … Коли ми отримали ключі від кімнат, то виявили, що живемо в одному будинку. Так ми разом почали навчатися за програмою Erasmus. Разом писали семінарські роботи, разом гуляли по місту, почали спілкуватися все частіше. Зараз не проходить і дня, щоб ми не бачилися», – розповідає Інеска.

Джерело: siol.net