Університет Любляни представив 10 провідних наукових відкриттів року

Робоча група вибрала їх серед 39 пропозицій структурних підрозділів вищого навчального закладу. При відборі комісія враховувала рівень наукових досліджень, які цитують, і престижність видання, де вони були опубліковані. На вибір також вплинули завершеність наукового відкриття, актуальність для фахівців і суспільства, корисність і міждисциплінарність.

Мета заходу полягала в тому, щоб підкреслити спрямованість Університету Любляни на проведення наукових досліджень і виділити тих вчених, які в поточному році досягли найвагоміших результатів.

Десять відкриттів:

1. Виявлення механічних зв’язків між бактеріями.

Дослідники факультету біотехнологій Університету Любляни спростували 130-річну парадигму про планктоні і виявили спосіб перетворення одноклітинних форм життя в багатоклітинні. Вчені змогли довести, що планктонні бактерії не тільки безпорадно пересуваються у воді, але також здатні створювати взаємозалежні механічні з’єднання.

2. Сейсмостійка консолідація кам’яних історичних будівель за допомогою сейсмоізоляції.

Вчені з факультету архітектури розробили новий спосіб комп’ютерного моделювання ушкоджень в будівлях під час землетрусу. Їх метод дозволяє вибрати відповідний тип ізоляційних пристроїв для охорони нерухомої культурної спадщини.

3. «Чому виникає дефіцит фактів передачі знань при проведенні прямих зовнішніх інвестицій?»

Стаття словенського автора (у співавторстві з закордонним вченим) аналізує новітні теоретичні та методологічні аспекти аналізу передачі знань при проведенні прямих зовнішніх інвестицій, що принесли деякі більш оптимістичні результати. Найважливіше істотне новове дослідження пов’язане з використанням всього спектру джерел гетерогенності як словенських материнських компаній, так і їх іноземних представництв.

4. Новий метод зображення енергетичної щілини фотоелектричних модулів.

Група вчених факультету електротехніки Університету Любляни у співпраці з інститутом Forschungszentrum Jülich розробила «унікальний метод зображення енергетичної щілини поглиначів фотоелектричних модулів зі змінною стехіометрією».

5. Молекулярний механізм виживання бактерій в стресових умовах.

Словенські дослідники у співпраці зі своїми бельгійськими колегами вперше пояснили молекулярний механізм дії токсин-антітоксінових модулів.

6. Шестикутний квазікристал на основі бронзи.

Словенець Прімож Зіхерл і японці Томонарі Дотері і Шініці Бекку з університету Kindai (Осака) опублікували статтю в престижному виданні Nature Materials, в якій описали двовимірний квазікристал на основі бронзи, що має шістнадцятиречну область симетрії.

7. Нова методологія оцінки короткострокових візуальних трекерів.

Дослідники факультету комп’ютерних наук та інформатики провели всебічне теоретичне і експериментальне дослідження і розробили сувору методологію аналізу трекерів.

8. Перший доказ ефективної інактивації вірусів шляхом гідродинамічної кавітації.

Стандартні процедури очищення води – енергетично і екологічно неефективні. Так стверджують вчені факультету машинобудування та Національного інституту біології. Вони першими в світі вказали на можливість інактивації вірусів шляхом гідродинамічної кавітації (швидке випаровування і конденсація води в результаті раптової локальної зміни тиску). Вони домоглися скорочення числа інактивованих вірусів у більш ніж 10 тис. разів, тим самим, досягнувши порогу дезінфекції, запропонованого американським агентством EPA (Environmental Protection Agency – Агентство  захисту навколишнього середовища).

9. Всебічно обчислювальні моделі метаболізму в печінці: перспективи клінічного використання.

Вчені факультету медицини і факультету комп’ютерних наук та інформатики спільно з німецькими фахівцями з університету Saarlandes представили «найсучасніші обчислювальні моделі», серед яких в університеті Любляни була розроблена метаболічна модель SteatoNet. Вона вперше описала особливості взаємодії печінки з оточуючими органами.

10. Перспективи діагностики та лікування раку.

Модифіковані гадолінієм мікросфери TiO2 мають контрольовані багатофункціональні властивості. Напівпровідні мікросфери TiO2 збагачувалися гадолінієм для подальшого дослідження шляхом оптичної візуалізації і магнітно-резонансної томографії. Основною перевагою використання гадолінієвих легованих мікросфер TiO2 є можливість їх одночасного застосування для діагностики та лікування раку.

До складу Університету Любляни входить 23 факультети і три академії мистецтв. У 2017 році університет відзначає 98-ту річницю свого відкриття. Це – найбільший і найстаріший словенський університет, який займає високі позиції у міжнародних рейтингах якості освіти. Університет Любляни входить в число 500 кращих університетів світу. Його середньорічний бюджет становить приблизно 300 млн євро. В університеті навчається близько 40 тис. студентів.

Джерело: rtvslo.si