Успішний той підприємець, який живе повноцінним життям

Лізе, яка переїхала жити до Словенії з Данії, вважає, що ми не завжди вміємо правильно скористатися наданими можливостями.

Багатослівну інструкторшу верхової їзди і успішну підприємницю Лізе Павшіч в Словенію з рідної Данії привела робота, адже вона була екскурсоводом для датських туристів у Словенії. Кохання і нові можливості, що з’явилися після здобуття Словенією незалежності, переконали її залишитися на сонячній стороні Альп.

25 років тому вони з чоловіком заснували підприємство Slodan (скорочено – Словенія + Данія). Як зазначає Лізе, тоді вони були першопрохідцями, адже подружжя було піонерами поставок і продажів еко комплектів постільної білизни, домашнього текстилю та меблів з натуральної сировини з Данії і Великобританії.

 

Про відносини між співробітниками

Приїхавши до Словенії, вона зрозуміла, що наше господарство серйозно відрізняється від скандинавських країн, в першу чергу, тим, що у нас немає традиції поваги між роботодавцем і працівником, і що підприємці занадто мало цінують як своїх підопічних, так і створюваний ними капітал. На своєму підприємстві вона хотіла позбутися  цього і запропонувати своїм підопічним хороші можливості для прогресу і співпраці в ході прийняття рішень.

«При цьому нам з чоловіком довелося неабияк потрудитися, щоб працівники взагалі зрозуміли, що ми не збираємося їх використовувати, а навпаки хочемо з ними співпрацювати», – говорить Лізе. Її дороговказними цінностями у світі бізнесу завжди були взаємні повага і відповідальність між роботодавцем і працівником, цього ж  чекала і від своїх підопічних. Вона усвідомлювала, що повинна створити такі умови для роботи, щоб її поважали співробітники.

До великих глобальних потоків імпорту і приходу великих торгових центрів текстилю і меблів в Словенію, і до кризи 2006 року подружжя вели діяльність вельми успішно, пізніше вони з чоловіком більше не могли залишатися на ринку, адже конкуренція була занадто велика, і вони продали підприємство.

У період кризи і неясну ситуацію на ринку у словенській кадровій політиці Лізе, в першу чергу, відзначала відсутність можливостей страхування бізнесу і праці. Робітники не могли розраховувати ні на оплату бюлетнів, ні на додаткові компенсації в разі, якби їх підприємство виявилося в кризі. «У Данії роботодавець може застрахувати себе, свої договори; якщо ж він працює з ненадійними партнерами, він може застрахувати окремі контракти. Тоді цього в Словенії не було», – порівнює вона ситуацію в діловому світі Словенії та Данії.

 

Фінанси прийдуть, якщо все інше в порядку

Спочатку Лізе було непросто через мовний бар’єр. Незважаючи на це, вона зазначає, що її всюди добре приймали і завжди були їй раді.

Їй було важливо мати час не тільки на ділове життя, але і на сім’ю. «Успішний не той підприємець, який досягає успіху у фінансовому плані, а той, хто живе повноцінним життям. Фінансовий успіх не за горами, якщо все інше в порядку», – переконана Лізе Павшіч. На кошти, зароблені з чоловіком на підприємстві, вони удвох збудували ферму, на якій зараз розводять ісландських коней. Спочатку це було їхнє хобі, потім з нього виник проект дрібного бізнесу – школа верхової їзди. Через пару років був запущений ще один бізнес-проект: послуги хостелу зі сніданком.

Словенія, на думку Лізе Павшіч, відмінна країна для капіталовкладень, адже словенці недостатньо свідомі і недостатньо винахідливі, щоб скористатися всіма наданими їм можливостями. «Раціонально вкласти гроші у невелике підприємство, яке змогло б працювати на ресурсному самозабезпеченні, екологічному фермерстві і в ті речі, які самі словенці не бачать або не мають традиції. Кожному розумному підприємцю це б вдалося», – вважає Лізе Павшіч.

Їй шкода, що словенці розпродають всі свої природні багатства, наприклад, воду, адже, на її думку, такий вид бізнесу не раціональний для такої маленької країни, як Словенія. «Ми, словенці, були недостатньо самокритичні в перехідний період і ми вважали, що все чуже – також добре. Що в підсумку виявилося ілюзією», – так вона описує свою точку зору. Їй також представляється нелогічним, що тому, хто вже невдало вів діяльність на одному підприємстві, дозволяється таким же чином працювати і на іншому.

«Бути підприємцем непросто, тому я дуже поважаю кожного, хто займається бізнесом серйозно і ретельно. Я також сподіваюся, що держава буде допомагати підприємцям і не буде обмежувати їх на цьому шляху», – зазначає співрозмовниця.

 

Джерело: delo.si