В будівельники піду, хай мене научать … У Словенії

Перспективи в будівельному бізнесі: факти і цифри

Будівництво історично є однією з ключових галузей економіки як в Росії (його частка у вітчизняному ВВП складає близько 3%), так і в Європі. Будучи дуже чутливою до загального стану економіки країни, будівельна галузь в різні періоди неминуче переживала підйоми і спади, проте при цьому завжди залишалася однією з найбільш інвестиційно-привабливих і затребуваних в суспільстві.

За даними Євростату, найвищий приріст будівельного сектора за 2016 рік спостерігався в Польщі (+ 9,7%), Словенії (+ 6,5%), Словаччини (+ 3,6%) і Угорщині (+ 3,4%). За даними компанії Deliotte, трійку країн-лідерів за темпами будівництва житла утворюють Франція, Росія і Австрія.

Освіта у сфері будівництва дається не кожному. Будь-яка будівельна спеціальність вимагає наявності аналітичних, технічних і творчих здібностей, а ще – готовності до високої відповідальності, самовіддачі та великих обсягів робіт, часто виконуваних в авральному режимі. Однак можна впевнено говорити, що той, хто пов’яже своє майбутнє з будівництвом, буде пишатися професією – захоплюючою, суспільно-значимою, затребуваною і вельми гідно оплачуваною.

Зробимо важливий акцент: все це актуально, якщо ви – висококласний фахівець.

Де отримати якісну освіту в сфері будівництва

«А як стати таким фахівцем?», – запитає абітурієнт.

Питання – просте і одночасно складне. Щоб досягти результату в оволодінні будь-якою професією, необхідно завзятість і мотивація, готовність до сприйняття теоретичної інформації і багаторазового закріплення її на практиці. Важливим є також розвиток професійного кругозору, в тому числі і завдяки використанню зарубіжного досвіду. Тому багато молодих людей, які бажають реалізуватися в будівельній справі, для отримання освіти вибирають навчальні заклади Європи. Найчастіше – в Словенії, державі, яка свого часу була частиною Югославії, де будівництво було в усьому світі визнано національним брендом колишньої об’єднаної республіки, що не втратило своєї актуальності і нині.

Звернемося до історії. Присутність югославських фахівців на будівельному ринку СРСР стало відчутним, починаючи з 1955 року, коли між країнами була підписана Декларація про розвиток співробітництва. В СРСР югослави були лідерами з монолітного житлового будівництва. Крім найбільших промислових і житлових об’єктів на рахунку югославських будівельників була вагома частка робіт зі зведення спортивних споруд та адміністративних приміщень для легендарної Олімпіади-80. Після розпаду Югославської федерації колишні республіки стали вельми успішно вести приватний бізнес, спираючись на багаторічний досвід роботи на радянському ринку. І незважаючи на те, що Югославії нині не існує (так само як і Радянського Союзу), визначення «югославський» як і раніше є синонімом слова «якісний».

До слова, саме балканські компанії виступали генпідрядчиками при реконструкції Великого театру, будували Новий Арбат, реконструювали аеропорт «Домодєдово» і багато інших відомих у всьому світі об’єктів.

У Словенії професіями будівельного профілю навчають в двох вузах – Люблянському університеті (факультет цивільної та геодезичної інженерії, архітектурний факультет) та Університеті Марібора (факультет будівництва, транспортної інженерії та архітектури) . Вартість програм стартує від 3500 євро як на бакалавраті, так і в магістратурі. При цьому формула «ціна-якість» тут працює на 100%. Тих, хто обрав місцевий вуз, чекає широкий вибір професійних дисциплін, грамотно подана теорія, багато практики і кваліфікована підтримка в особі викладацького складу.

– Більшість викладачів мають професійну практику за своєю спеціальністю. Це виводить якість їх викладання на більш високий рівень. Велика частина освітнього процесу йде на практичне застосування знань. У будь-якій ситуації педагогічний колектив готовий допомогти з перекладом і розбором незрозумілих моментів. Кожен студент тут вчиться не заради «корочки», а має конкретну мету. Це посилює конкуренцію і допомагає самовдосконалюватися, – каже студент Університету Любляни Андрій Смирнов.

Про свій досвід також розповіла ще одна студентка, Дар’я Машукова: «Буквально з перших днів навчання нам стали давати міні-курсові і завдання. Деякі виконуються за 10 хвилин, деякі – за тиждень. І тільки ближче до весни я зрозуміла, чого від мене хочуть. А хочуть від мене якоїсь божевільної креативності. До навчання тут я думала, що у мене круте абстрактне мислення. А потім зрозуміла, що нічого подібного. Моє «абстрактне» насправді – зовсім не абстрактне і забито стереотипами. Тут виховують свободу думки в широкому розумінні цього слова, на цьому побудована, власне, вся система освіти в Словенії ».

За словами декана факультету цивільного будівництва, транспорту і архітектури Університету Марібора Мирослава Премрова, на факультеті є розуміння, що задоволення досягнутим означає кінець розвитку.

– Тому наше бачення спрямоване в майбутнє. Ми створюємо, розвиваємо і розширюємо інженерні знання в галузі цивільного будівництва, архітектури та транспортного машинобудування і в максимальному ступені передаємо їх нашим учням, – додав він.

З 2018 року в Маріборському університеті стартує нова магістерська програма англійською мовою. Будівельна інформатика, розрахована на 2 роки навчання (про неї ми детально розповімо в наступних матеріалах).

– Велика перевага даної програми – гарантія працевлаштування в Євросоюзі. Фахівці BIM, BIM-менеджери, інженери-конструктори зі знанням BIM дуже затребувані на європейському ринку, – відзначає менеджер 2ТМ Марина Кошелєва.

Диплом отриманий: що далі?

Якщо мрія будь-якого студента – отримати заповітний диплом, то мрія випускника – успішно працевлаштуватися. У новоспеченого спеціаліста тут є три шляхи реалізації набутої професії: залишитися працювати в Словенії, застосувати набуті знання в інших країнах Європи або повернутися на батьківщину зі значним багажем знань і конкурентною перевагою у вигляді європейського диплома.

Кожен з трьох варіантів хороший по-своєму. Скажемо лише, що в даний час ринок нерухомості Словенії переживає підйом – зростає попит на нове житло. На найближче майбутнє експерти прогнозують Словенії початок нового інвестиційного циклу. Так що фахівці у сфері будівництва тут точно знадобляться. Так само як і в інших країнах Європи. Наприклад, випускники словенських вузів нарозхват у сусідній Австрії (відстань від Марібора до Відня – всього 270 км). Країна є більш дорогою для проживання, зате зарплати тут – в 2,5 – 3 рази вище, ніж в Словенії, так що вибір – виключно за студентом.

Гостро потребує фахівців з цивільного будівництва та ж Німеччина. За даними Союзу німецьких інженерів VDI, тільки на початку цього року тут були незайнятими майже 60 тис. вакансій. З 1973 року в країні формально діє заборона на наймання іноземних робітників з метою захисту власної робочої сили. Однак нестача фахівців в ряді сфер діяльності спонукали владу вжити в 2012 році директиву про Блакитну карту, що відкриває доступ кваліфікованим мігрантам.

– Перспективи працевлаштування випускників великі не тільки в Словенії, а й в інших країнах Європи – в тому числі, завдяки партнерським угодам між вузами і роботодавцями. Наприклад, якщо говорити про Університет Марібора, то у нього укладені договори як зі словенськими підприємствами, так і з компаніями в сусідніх країнах. Широкий практичний ухил освітньої програми дає можливість багатьом студентам підробляти за фахом ще до отримання диплома, позитивно зарекомендувавши себе перед майбутніми роботодавцями.

Також випускнику ніхто не заважає привнести європейський досвід і знання у будівельну галузь рідної держави, будь то Росія, Україна чи Казахстан.

Важливий момент: випускник словенського вузу отримує диплом єдиного європейського зразка, відповідно, у разі працевлаштування на території інших європейських держав додатково підтверджувати його не потрібно, – резюмує Марина Кошелєва.