Випускникам коледжів не загрожує безробіття

Саме так вважає голова Асоціації середніх професійних навчальних закладів Словенії Алойз Разпет (Alojz Razpet). Також в інтерв’ю для нашого порталу пан Разпет розповів про актуальний стан та перспективи професійної освіти в Словенії, які спеціальності мають найбільший попит та чому студенти обирають навчання в коледжі.

Як довго Ви працюєте в системі освіти?

Впевнено можу сказати, що ходжу до школи майже все життя. Я отримав хорошу технічну освіту за фахом інженер-електронник, проте мою увагу привернула професія педагога, якій я вирішив присвятити своє життя.

Спочатку я спробував свої сили як вчитель професійно-теоретичних предметів в ліцеї електротехніки, а у 1995 році я став керувати європейським проектом PHARE, де ми почали готувати нові навчальні програми для коледжів та ліцеїв. У 1996 році я став директором вищого професійного училища в Освітньому центрі Celje. Таким чином, директором та викладачем коледжу я працюю вже 20 років.

Як змінилася система професійно-технічної освіти за минулі роки?

Перші чотири програми професійної підготовки для коледжів ми розробили в рамках проекту PHARE. У змісті цих програм поєднувалися професійний теоретичний розвиток та практична робота. Ці програми побудовані на основі сучасних дидактичних теорій, що рекомендують паралельно пізнавати теорію та практику. Таким чином, теоретичні знання та наукові методи застосовуються для управління та організації робочих процесів.

Взаємодія теорії та практики ґрунтується на сучасній концепції освіти, яка пов’язує знання, навички та професійну орієнтацію для вирішення практичних проблем. В Словенії до відкриття професійних училищ та коледжів вже існувала професійна освіта або багаторівнева освіта, однак відповідні програми реалізовувалися навчальними закладами в рамках університетів.

З 1995 року подібні школи в структурі університетів частково були закриті, частково стали працювати в рамках першого ступеня Болонського процесу. Таким чином, з’явилася можливість підготовки нових програм професійної освіти та відкриття нових коледжів. Ми стали частиною загальноєвропейської системи вищої освіти в формі вищої освіти за скороченою системою (SCHE – short cycle higher education, короткий цикл вищої освіти), тобто, дворічної професійної освіти. У 1996/97 навчальному році в 4-5 державних та одному приватному професійних училищах та коледжах ми розпочали втілювати в життя програми професійної освіти.

У 2007 році ми зайнялися адаптацією програм за системою взаємозаліку кредитів ECTS. Модернізовані програми надали студентам розширений вибір у формі модульних, додаткових та безкоштовних факультативних курсів. Програми коледжів також дозволяють мати відкритий навчальний план для швидкої адаптації навчальної програми до потреб економіки.

Чи буде виробнича практика в майбутньому включена у програми коледжів?

Раніше в Словенії була дуже розвинена традиція виробничих практик й багато молодих людей обирали професійну освіту. Компанії мали свої майстерні, де досвідчені співробітники передавали досвід молодим, яких потім набирали в штат. Сьогодні молоді люди та їхні батьки не обирають професійну освіту, проте з радістю закінчили б чотирирічну середню школу, а потім отримали вищу освіту. В нашому суспільстві вкоренилося переконання, що, мовляв, йди до університету й тобі не доведеться трудитися. Політика держави також підтримувала установи загальної освіти (гімназії) та вищу освіту. В результаті сьогодні ми маємо ситуацію, коли відсутні кандидати на певні професії та не відбувається підготовка фахівців, незважаючи на те, що економіка, а особливо сфера послуг, має в них гостру потребу.

На рівні коледжів виробнича практика не може проводитися в такій формі, в якій вона існує на рівні професійної освіти. За способом освіти ми ближче до дуальної системи, що означає, що кандидат не може завершити навчання в коледжі, якщо він не має місця для проходження практики в компанії. Цей етап займає 40% всієї програми (800 годин). Практичне навчання проходить під контролем коледжу, за допомогою керівників компанії та завершується семінарською / проектною роботою або підсумковою дипломною роботою.

За якими спеціальностями найкраще здобувати освіту в коледжі, а за якими –  на факультетах?

Технології та технологічні процеси стають все більш складними, тому від фахівців, які займаються їх проектуванням та керівництвом, очікується все більший обсяг знань та кваліфікація. Колись ці завдання виконували техніки або працівники із загальною середньою освітою, а сьогодні для цього потрібно мати середню професійну або вищу освіту. Середня професійна освіта забезпечує загальні та спеціальні навички на рівні середніх керівних кадрів –  керівників невеликих груп, технологів, керівників виробництва, менеджерів з продажу, програмістів, операторів.

Наразі найбільше шансів отримати роботу у фахівців з технічною освітою. Також високий попит на економістів, бухгалтерів, секретарів-референтів з вищою освітою.

Громадські науки та медицина викладаються в системі вищої освіти. У галузях, де потрібні аналітичні знання та спеціальні навички, встановлені законом, також беруть на роботу фахівців з профільною вищою освітою.

Які спеціальності користуються найбільшою популярністю серед студентів коледжів?

Беручи до уваги кількість студентів, які поступили, та нинішній конкурс, я б розподілив спеціальності так: індустрія гостинності та туризм, економіка, машинобудування, мехатроніка, інформатика, харчування і дієтологія, велнес.

Випускники яких спеціальностей найбільш затребувані роботодавцями?

З урахуванням попиту на робочу силу та показників безробіття це – інженери-машинобудівники, мехатроніки та інформатики.

Скільки часу в середньому потрібно випускникам коледжів, щоб знайти роботу?

Більшість студентів працює вже під час навчання, деякі студенти йдуть працювати відразу після отримання практичної освіти, оскільки вважають, що навчання не відповідає їхнім потребам, або ж їх просто приваблює можливість заробляти гроші своєю працею. Статистика переходів від навчання до роботи дещо розмита, оскільки в Словенії дуже поширене працевлаштування через студентські сервіси та метою студентів є зберегти свій статус максимально довго й, тим самим, продовжити навчання. Виходить, бажання студентів та потреби економіки не завжди збігаються.

Чи користуються випускники коледжів будь-якими перевагами у роботодавців?

Порівняння статистичних даних про безробітних наочно демонструє, що серед них практично немає випускників коледжів з технічною освітою. Роботодавці набагато охочіше візьмуть на роботу випускника коледжу, адже з ним вони зазвичай знайомляться ще під час практичної освіти. Студент в процесі навчання повинен продемонструвати вміння вирішувати практичні завдання в процесі підготовки проектної роботи та підсумкової дипломної роботи.

Яким чином в коледжах організована практика?

В програмах усіх коледжів 40% навчального часу або 800 годин відводиться на практичну освіту в компаніях. Це означає, що студент на кожному курсі має 400 годин практичної освіти за спеціальною програмою. При цьому він поглиблює свої теоретичні знання, отримані в середній школі. За два роки студент, отримуючи практичну освіту, здає академічну різницю в обсязі 26 кредитних балів (від 120 КТ). Студент самостійно обирає компанію, а навчальний заклад укладає договір із нею та студентом про організацію та проходження практики. У коледжі працює педагог-організатор, який контролює практичну освіту студента та відвідує студента на його робочому місці.

Після завершення практики студент повинен підготувати звіт про роботу та захистити семінарську / проектну роботу. Тобто за курс практичної освіти є іспит та оцінка. Куратор в компанії повинен поставити оцінку студенту за отримані ним навички. А на другому курсі студент у період практичної освіти працює над дипломною роботою.

Що стосується студентів-заочників із досвідом роботи, то ми можемо зарахувати їм курс практичної освіти, проте, незважаючи на це, їм доведеться скласти іспит.

Чи можуть студенти коледжів проходити практику за кордоном? Скільки студентів бере участь в програмах обміну?

Завдяки програмам обміну Erasmus студенти можуть отримувати практичну освіту в зарубіжних компаніях. Студентам, які вирішать брати участь в програмі обміну, коледж визначає заздалегідь узгоджений обсяг академічних нормативів. У більшості шкіл є сертифікат Erasmus, крім того ми в рамках Асоціації професійних шкіл ми заснували консорціум для програм обміну Erasmus. Таким чином, і студенти, і співробітники можуть претендувати на участь в програмі обміну Erasmus в школі або в консорціумі. У деяких коледжах в програмах обміну щорічно бере участь кілька десятків студентів.

Скільки зарубіжних студентів приїжджає на практику до коледжів?

Більшість коледжів вже має досвід роботи з іноземними студентами, які приїхали вчитися до Словенії. Тобто, іноземні студенти можуть отримати практичну освіту в словенських компаніях. Коледжі допомагають іноземним студентам знайти відповідну компанію та житло. Оскільки обмін відбувається під егідою їх рідного коледжу, ми не ведемо обліку чисельності іноземних студентів.

Що являє собою середньостатистичний студент коледжу? Які його професійні плани? Чому він вирішив вчитися у коледжі?

Наші студенти – це ті, хто після закінчення середньої школи вирішив розширити свої знання та навчитися застосовувати їх на практиці. Також студент – це той, хто вміє працювати в колективі.

Найчастіше кандидати роблять вибір на користь навчання в коледжі, оскільки:

  1. Навчання в коледжі триває всього 2 роки, тобто студенти можуть швидко опанувати спеціальність.
  2. Навчання в коледжі – це кваліфіковані професійні навички та вміння, затребувані на ринку праці.
  3. Сучасні навчальні програми не поступаються зарубіжним аналогам.
  4. Навчальні програми передбачають вибір напрямку навчання за модульними та факультативними предметами.
  5. У коледжах та ліцеях викладають вчителі з практичним досвідом.
  6. Якість освіти оцінюється профільним національним агентством NAKVIS.

Назвіть, будь ласка, кілька коледжів, які активно працюють на міжнародному ринку освітніх послуг?

Ми розуміємо важливість та необхідність глобалізації освіти, яка призводить до підвищення її якості. Наразі 40 коледжів мають документи Erasmus для обміну за кордоном, а ще 3 – знаходяться в процесі їх отримання, що говорить про великий інтерес до міжнародної співпраці.

Мені важко виділити найактивніший коледж, проте є цілий ряд приватних навчальних закладів, які користуються авторитетом за кордоном (Academia, B&B izobraževanje in usposabljanje, DOBA, GZS – Центр бізнес-освіти, Інститут і Академія мультимедіа, Освітній центр Memory) та державних установ, мають розвинену мережу міжнародних проектів (центр біотехнологій Naklo, Освітній центр біотехнологій Любляна, Коледж GRM Novo Mesto, Освітній центр Піраміда Марібор, Коледж деревообробки Марібор, Коледж садівництва та візуальних мистецтв Цельє, Освітній центр Цельє, Освітній центр Крань, Освітній центр Нова Гориця, освітній центр Ново Место, Технічний освітній центр Марібор, Професійний ліцей транспорту Марібор, Коледж індустрії гостинності та туризму Блед та Коледж індустрії гостинності та туризму Марібор).

Які проекти розвитку вищої освіти плануються у найближчі роки?

Це питання краще переадресувати фахівцям Міністерства освіти, науки та спорту. Ймовірно, буде необхідно адаптувати нинішні навчальні програми та підготувати нові курси для сучасних професій з урахуванням настання нової промислової революції, яку в Європі назвали Індустрія 4.0.

Ми щиро дякуємо пану Разпету за інтерв’ю та нагадуємо нашим читачам, що будь-які питання стосовно програм освіти можна задати через форму зворотнього зв’язку на нашому сайті.