Кількість робочих годин і щорічна відпустка в Словенії.

Європейський фонд з поліпшення умов життя і праці (Єврофонд) у своїй доповіді про зміни в тривалості робочого часу 2014 р. в ЄС відзначає значні відмінності між тривалістю робочого часу, встановленого колективною угодою в старих державах-членах і тих, які приєдналися до ЄС після 2004 р.

Істотні відмінності.

Колективні угоди мають важливе значення у визначенні тривалості робочого часу в більшості держав-членів ЄС, але в деяких державах – «новачках» вони практикуються в менших обсягах. Зміст колективних угод між країнами різниться.

Середній щотижневий робочий час, встановлений колективними угодами, в ЄС становить 38,1 годин. Ця цифра в старих державах-членах, в середньому, на 30 хвилин менше, а в нових – на 90 хвилин довше. Мінімальний колективно узгоджений робочий тиждень зафіксований у Франції – 35,6 годин. У Словенії робочий тиждень становить 40 годин на тиждень.

Фактична тривалість робочого тижня в ЄС більша – 39,5 годин. Максимум годин на тиждень працюють у Румунії (41), Люксембурзі і Великій Британії (40,9), мінімум зафіксований у Фінляндії і Франції – 37,3 годин.

При аналізі Фонд докладно розглянув 5 секторів, а саме – хімічної та металургійної промисловості, банківської галузі, роздрібної торгівлі та державного управління. Найкоротший узгоджений робочий тиждень зафіксований у банківському секторі (37,6 годин), а найтриваліший – у роздрібній торгівлі (38,4 годин).

Великі розходження і в тривалості офіційної щорічної відпустки. 2014 р. щорічна відпустка в ЄС в середньому становила 25,1 днів. У найстаріших 15-ти державах-членах ЄС відпочивали 26,4 днів, у більш молодих – 21 день.

Економіка:

Як зазначає заступник директора юридичної служби Торгово-промислової Палати Словенії Полона Фінк Ружич, наведені дані можуть спотворювати реальну картину. Словенія має 40-годинний робочий тиждень, але в ньому також включена перерва на обід, яка не враховується в інших країнах. Відповідний реальний показник для Словенії, таким чином, становить 37,5 годин на тиждень, що ставить Словенію в один ряд з країнами з короткою робочою тижнем, наприклад, з Фінляндією і Францією.

Крім того, Торгово-промислова Палата Словенії визначила, що не відповідають реальності й дані про тривалість щорічної відпустки у Словенії. За законом, основна кількість днів щорічної відпустки 20, при цьому закон тут же додає 1 день за кожну дитину, 3 дні – для осіб у віці старше 55-ти років та осіб з обмеженими можливостями. «Колективні угоди, що укладаються в Торгово-промисловій палаті, додають додаткові дні і критерії щорічної відпустки. Не кажучи вже про корпоративні колективні угоди, які збільшують кількість днів щорічної відпустки», – підкреслила Полона Фінк Ружич.

Профспілки:

За словами голови Профспілки металістів і робочих електротехнічної промисловості Словенії Лідії Єркіч, звіт єврофондів показує, що Словенія в цьому відношенні – нижче середньоєвропейського рівня тривалості відпусток. Таким чином, аргументи роботодавців в частині поправок до закону про трудові відносини і відносно колективних перемовин, недостатні. Роботодавці постійно критикують той факт, що в Словенії працівник перебуває вдома довше, ніж середньостатистичний працівник в ЄС. Але якщо Словенія по робочому часу і щорічній відпустці, принаймні, співставна з правовими та колективно узгодженими механізмами Євросоюзу, то реальна ситуація – набагато гірша.

«Я переконана, що в середньому робочий тиждень в Словенії, а саме – фактичні години, проведені на роботі, значно більший, ніж в ЄС, за рахунок понаднормової роботи, прихованого робочого часу, невикористання щорічної відпустки, коли працівники не можуть її взяти, навіть якби вони цього хотіли. Якщо б про це провели серйозне дослідження, результати були б гіршими», – зазначила Лідія Єркіч.

Вона вважає, що таке дослідження повинне провести, в першу чергу, Міністерство праці – особливо в країнах, які приєдналися до ЄС пізніше, та постраждалих від економічної кризи. Саме в цих країнах зафіксована стала тенденція скорочення частки працівників, захищених колективними угодами. У Словенії 10 років тому таких працівників було 95%, а сьогодні, за оцінками Лідії Єркіч – тільки 70%, і їх кількість зменшується.

Джерело: delo.si